Інженерія програмного забезпечення

Спеціальність

121 Інженерія програмного забезпечення

Освітній ступінь

Магістр

Підрозділ

Факультет комп’ютерних наук і технологій

Випускова кафедра

Кафедра «Програмні засоби»

Тип диплому та обсяг освітньої програми

Диплом магістра, одиничний, 90 кредитів ЄКТС

Кваліфікаційний рівень / цикл

НРК – 7 рівень, QF-EHEA – другий цикл; EQF-LLL – 7 рівень

Кваліфікація в дипломі

Ступінь вищої освіти – Магістр Спеціальність – 121 Інженерія програмного забезпечення магістр з інженерії програмного забезпечення

Передумови вступу

Наявність ступеня бакалавра (або освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста), наявність сертифікатів ЗНО з предметів, визначених Правилами прийому до Національного університету «Запорізька політехніка»

Гарант осв. програми

Дубровін Валерій Іванович

Запрошуємо роботодавців, представників ринку праці, випускників та всіх зацікавлених сторін до обговорення проєктів освітніх програм з метою підтвердження їхньої релевантності, відповідності результатів навчання (знань, умінь, навичок, компетентностей) потребам сучасного ринку праці. Свої пропозиції та зауваження Ви можете надіслати на поштову скриньку vdubrovin@gmail.com або заповнити онлайн-форму

• 1. Мета освітньої програми

  Підготовка фахівців з інженерії програмного забезпечення, здатних розв’язувати задачі в галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності у сфері інженерії програмного забезпечення, що передбачає як вільне володіння наявними знаннями, так і спроможність їх застосування у професійній практиці.

• 2. Характеристика освітньої програми

  2.1 Предметна область освітньої програми

  галузь знань – 12 Інформаційні технології спеціальність –121 – Інженерія програмного забезпечення Об’єкт: процеси розроблення, модифікації, аналізу, забезпечення якості, впровадження і супроводження програмного забезпечення. Теоретичний зміст предметної області: базові математичні, інфологічні, лінгвістичні, економічні концептуальні положення щодо розроблення і супроводу програмного забезпечення та забезпечення його якості. Методи, методики та технології: методи аналізу та моделювання прикладної області, виявлення інформаційних потреб, класифікації та аналізу даних для проєктування програмного забезпечення; методи розроблення вимог до програмного забезпечення; методи аналізу і побудови моделей програмного забезпечення; методи проєктування, конструювання, інтеграції, тестування та верифікації програмного забезпечення; методи модифікації компонентів і даних програмного забезпечення; моделі і методи надійності та якості в програмній інженерії; методи управління проєктами програмного забезпечення. Інструменти та обладнання: програмно-апаратні та хмарні засоби підтримки процесів інженерії програмного забезпечення.

  2.2 Орієнтація освітньої програми

  Освітньо-професійна

  2.3 Основний фокус освітньої програми

  Загальна вища освіта в галузі 12 Інформаційні технології за спеціальністю 121 Інженерія програмного забезпечення. Ключові слова: інженерія програмного забезпечення, програмування, моделювання, проєктування, розробка, інформаційні технології, обробка даних.

  2.4 Особливості програми

  Обов’язкове проходження практики з відривом від теоретичного навчання, зокрема на фірмах-партнерах з оплатою праці. Студенти мають можливість брати участь у міжнародній академічній мобільності програм Erasmus+ та DAAD у провідних університетах Європейського Союзу, а також у програмі віртуальної мобільності до Холонського інституту технологій (Ізраїль).

• 3. Придатність випускників до працевлаштування та подальшого навчання

  3.1 Придатність до працевлаштування

  Професійна діяльність як інженера-програміста, фахівця з інформаційних технологій

  3.2 Подальше навчання

  Продовження навчання на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти.

• 4. Викладання та оцінювання

  4.1 Викладання та навчання

  Студентоцентроване та проблемно-орієнтоване навчання, проєктна робота, самостійна робота

  4.2 Оцінювання

  Екзамени, заліки, захист проєктів, звіт з практики, захист кваліфікаційної роботи

• 5. Компетентності

  Інтегральна компетентність

  Здатність розв’язувати задачі в галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності у сфері інженерії програмного забезпечення, що передбачає як вільне володіння наявними знаннями, так і спроможність їх застосування у професійній практиці.

  Загальні компетентності (ЗК)

  ЗК01

  Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу

  ЗК02

  Здатність спілкуватися іноземною мовою як усно, так і письмово

  ЗК03

  Здатність проводити дослідження на відповідному рівні

  ЗК04

  Здатність спілкуватися з представниками інших професійних груп різного рівня (з експертами інших галузей знань/видів економічної діяльності)

  ЗК05

  Здатність генерувати нові ідеї (креативність)

  Фахові компетентності зі спеціальності

  СК04

  Здатність розвивати і реалізовувати нові конкурентоспроможні ідеї в інженерії програмного забезпечення

  СК05

  Здатність розробляти, аналізувати та застосовувати специфікації, стандарти, правила і рекомендації в сфері інженерії програмного забезпечення

  СК06

  Здатність ефективно керувати фінансовими, людськими, технічними та іншими проєктними ресурсами у сфері інженерії програмного забезпечення

  СК07

  Здатність критично осмислювати проблеми у галузі інформаційних технологій та на межі галузей знань, інтегрувати відповідні знання та розв’язувати складні задачі у широких або мультидисциплінарних контекстах

  СК08

  Здатність розробляти і координувати процеси, етапи та ітерації життєвого циклу програмного забезпечення на основі застосування сучасних моделей, методів та технологій розроблення програмного забезпечення

  СК09

  Здатність забезпечувати якість програмного забезпечення

  СК01

  Здатність аналізувати предметні області, формувати, класифікувати вимоги до програмного забезпеченняя.

  СК02

  Здатність розробляти і реалізовувати наукові та/або прикладні проєкти у сфері інженерії програмного забезпечення

  СК03

  Здатність проєктувати архітектуру програмного забезпечення, моделювати процеси функціонування окремих підсистем і модулів

  Додаткові фахові компетентності, які визначені за освітньою програмою

  ДСК01

  Здатність розробляти програмне забезпечення інтелектуальних систем на основі методів машинного навчання, еволюційного програмування та мультиагентних технологій

  ДСК02

  Здатність реалізовувати високопродуктивні обчислення при розробці програмних систем паралельної обробки інформації

  ДСК03

  Здатність розробляти програмне забезпечення на основі методів та засобів віртуальної та віддаленої інженерії

• 6. Програмні результати навчання

  Основні програмні результати навчання зі спеціальності

  РН01

  Знати і застосовувати сучасні професійні стандарти і інші нормативно-правові документи з інженерії програмного забезпечення

  РН02

  Оцінювати і вибирати ефективні методи і моделі розроблення, впровадження, супроводу програмного забезпечення та управління відповідними процесами на всіх етапах життєвого циклу

  РН03

  Будувати і досліджувати моделі інформаційних процесів у прикладній області

  РН04

  Виявляти інформаційні потреби і класифікувати дані для проєктування програмного забезпечення

  РН05

  Розробляти, аналізувати, обґрунтовувати та систематизувати вимоги до програмного забезпечення

  РН06

  Розробляти і оцінювати стратегії проєктування програмних засобів; обґрунтовувати, аналізувати і оцінювати варіанти проектних рішень з точки зору якості кінцевого програмного продукту, ресурсних обмежень та інших факторів

  РН07

  Аналізувати, оцінювати і застосовувати на системному рівні сучасні програмні та апаратні платформи для розв’язання складних задач інженерії програмного забезпечення

  РН08

  Розробляти і модифікувати архітектуру програмного забезпечення для реалізації вимог замовника

  РН09

  Обґрунтовано вибирати парадигми і мови програмування для розроблення програмного забезпечення; застосовувати на практиці сучасні засоби розроблення програмного забезпечення

  РН10

  Модифікувати існуючі та розробляти нові алгоритмічні рішення детального проєктування програмного забезпечення

  РН11

  Забезпечувати якість на всіх стадіях життєвого циклу програмного забезпечення, у тому числі з використанням релевантних моделей та методів оцінювання, а також засобів автоматизованого тестування і верифікації програмного забезпечення

  РН12

  Приймати ефективні організаційно-управлінські рішення в умовах невизначеності та зміни вимог, порівнювати альтернативи, оцінювати ризики

  РН13

  Конфігурувати програмне забезпечення, керувати його змінами та розробленням програмної документації на всіх етапах життєвого циклу

  РН14

  Прогнозувати розвиток програмних систем та інформаційних технологій

  РН15

  Здійснювати реінжиніринг програмного забезпечення відповідно до вимог замовника

  РН16

  Планувати, організовувати та здійснювати тестування, верифікацію та валідацію програмного забезпечення

  РН17

  Збирати, аналізувати, оцінювати необхідну для розв’язання наукових і прикладних задач інформацію, використовуючи науково-технічну літературу, бази даних та інші джерела.

  Додаткові програмні результати навчання, які визначені за освітньою програмою

  ДРН01

  Розробляти програмне забезпечення інтелектуальних систем на основі методів машинного навчання, еволюційного програмування та мультиагентних технологій

  ДРН02

  Виконувати паралельні обчислення, застосовувати засоби паралельного програмування в процесі інженерії програмного забезпечення

  ДРН03

  Застосовувати технології віддаленої та віртуальної інженерії при розробці програмного забезпечення

• 7. Ресурсне забезпечення реалізації програми

  7.1 Кадрове забезпечення

  Гарантом освітньої програми є професор Дубровін Валерій Іванович. Науково-педагогічні працівники, що забезпечують освітній процес за спеціальністю мають стаж науково-педагогічної діяльності понад два роки та рівень наукової та професійної активності, який відповідає Ліцензійним умовам провадження освітньої діяльності. Всі викладачі, які забезпечують освітні компоненти фахової підготовки, мають кваліфікацію відповідно до спеціальності. Викладачі, що забезпечують освітній процес за спеціальністю, активно співпрацюють з провідними іноземними та українськими університетами в рамках освітніх міжнародних програм, постійно беруть участь у міжнародних наукових конференціях, семінарах та симпозіумах як в Україні, так і за кордоном. За останні роки викладачі кафедри програмних засобів взяли участь у виконанні таких міжнародних проєктів програми Tempus Європейського Союзу: DESIRE (2013-2016) «Розробка курсів з вбудованих систем з використанням інноваційних віртуальних підходів для інтеграції науки, освіти та промисловості в Україні, Грузії, Вірменії» (544091-TEMPUS-1-2013-1-BE-TEMPUS-JPCR), CERES (2013-2016) «Центри передового досвіду для молодих учених» (544137-TEMPUS-1-2013-1-SK-TEMPUS-JPHES), програми Erasmus+ Європейського Союзу: ALIOT (2016-2019) «Інтернет речей: нова навчальна програма для потреб промисловості та суспільства» (573818-EPP-1-2016-1-UK-EPPKA2-CBHE-JP), BIOART (2017-2021) «Інноваційна мультидисциплінарна навчальна програма для підготовки бакалаврів та магістрів зі штучних імплантів для біоінженерії» (586114-EPP-1-2017-1-ES-EPPKA2-CBHE-JP), WORK4CE (2020-2023 рр.) «Міждоменні компетенції для забезпечення здорової та безпечної роботи у 21 столітті» (619034-EPP-1-2020-1-UA-EPPKA2-CBHE-JP), програми Німецької служби академічних обмінів DAAD VIMACS (Virtual Master Cooperation Data Science). За час виконання проєктів Tempus та Erasmus+ викладачі, що забезпечують освітній процес, пройшли підвищення кваліфікації та стажування в провідних закордонних та українських університетах, опублікували спільні наукові та навчально-методичні матеріали разом з іноземними колегами.

  7.2 Матеріально-технічне забезпечення

  Для виконання освітньої програми кафедра програмних засобів має дві лекційні аудиторії та сім комп’ютерних лабораторій та класів, оснащених сучасною обчислювальною технікою та периферійними пристроями й устаткуванням. Навчальні аудиторії та лабораторії і класи повністю забезпечені мультимедійним обладнанням, а також кондиціонерами. Усе комп’ютерне обладнання підключено до мережі Інтернет, також забезпечено безпровідний доступ до цієї мережі. Для загальноосвітніх дисциплін використовуються лекційні аудиторії та лабораторії відповідних загальнозабезпечувальних кафедр, що мають необхідне оснащення. Здобувачі вищої освіти, які цього потребують, забезпечені гуртожитком

  7.3 Інформаційне та навчально-методичне забезпечення

  Бібліотека поєднує традиційні бібліотечні фонди на паперових носіях (841880 прим.), фонд електронних документів (54828 назв.), технологічні комплекси, що забезпечують доступ до світових інформаційних ресурсів, зокрема до ресурсів Elsevier (SCOPUS), Web of Science: http://www.zntu.edu.ua/naukova-biblioteka). За галуззю знань 12 Інформаційні технології бібліотечний фонд містить більше 2 тис. назв видань, підписку на 11 періодичних видань. Також бібліотека забезпечує читачів виданнями інших бібліотек регіону через відділ міжбібліотечного абонементу та безкоштовну електронну доставку документів (http://library.zp.edu.ua/edd_mba.html), надає доступ до цифрових баз даних і бібліотек (http://library.zp.edu.ua/test_dostup.html), надає консультації з пошуку літератури (зокрема дистанційно: https://form.123formbuilder.com/2711963?wwwNgRedir). Університет має доступ до волоконно-оптичної мережі «Уран», що забезпечує оперативний доступ до інформації, обмін нею, її розповсюдження, накопичення та обробку для проведення наукових досліджень, дистанційного навчання, використання методів телематики, функціонування електронних бібліотек, віртуальних лабораторій, проведення телеконференцій, реалізації дистанційних методів моніторингу, тощо. Зокрема забезпечується доступ до GÉANT – пан-Європейської мультигігабітної науково-освітньої мережі, яка об’єднує більш ніж 8000 наукових установ та більш ніж 40 млн. користувачів, eduMEET - браузерної платформи онлайн спілкування, сервісу відеоконференцій WebClass, Eduroam – Wi-Fi роумінгу для користувачів національних науково-освітніх мереж. Офіційний веб-сайт, на якому розміщена основна інформація про діяльність університету: https://zp.edu.ua. Сторінка на офіційному веб-сайті університету англійською мовою, на якій розміщена основна інформація про діяльність: https://zp.edu.ua/zaporizhzhia-polytechnic-national-university Розроблено навчально-методичне забезпечення: затверджені в установленому порядку навчальні плани, робочі програми з усіх навчальних дисциплін програми практичної підготовки, методичні матеріали для проведення підсумкової атестації здобувачів вищої освіти. Доступ до навчально-методичних матеріалів здійснюється через загальноуніверситетську систему керування навчанням moodle.zp.edu.ua з системою відеоконференцзв’язку Thebigbluebuttion, електронну бібліотеку університету http://e-library.zntu.edu.ua/, інституціональний репозиторій http://eir.zntu.edu.ua/, хмарне сховище робочих і додаткових матеріалів кафедри програмних засобів на Гугл-диску: https://drive.google.com/drive/folders/0B47Dmpw7L0AxLVpxeW1iTWV0em8 . Оперативне інформування здобувачів та співробітників, а також інших стейкхолдерів про діяльність університету та кафедри, розклад занять, навчальні і наукові заходи здійснюється через сайти університету (http://zp.edu.ua), кафедри (http://pz.zntu.net), соціальні мережі (https://www.fb.com/groups/pz.zntu/, https://www.fb.com/groups/ cmis.workshop/) , месенджери (https://t.me/pz_zntu).

• 8. Академічна мобільність

  8.1 Національна кредитна мобільність

  Національна кредитна мобільність регламентується Положенням про порядок реалізації права на академічну мобільність учасників освітнього процесу Національного університету «Запорізька політехніка» (https://zp.edu.ua/uploads/dept_nm/Polozhennia_pro_akademichnu_mobilnist.pdf).

  8.2 Міжнародна кредитна мобільність

  Міжнародна кредитна мобільність регламентується Положенням про порядок реалізації права на академічну мобільність учасників освітнього процесу Національного університету «Запорізька політехніка» (https://zp.edu.ua/uploads/dept_nm/Polozhennia_pro_akademichnu_mobilnist.pdf), а також договорами про міжнародну кредитну мобільність Національного університету «Запорізька політехніка» (https://zp.edu.ua/akademichna-mobilnist). Студенти мають можливість брати участь у міжнародній кредитній мобільності Erasmus+KA1, програмах Німецької служби академічних обмінів DAAD, віртуальній мобільності з Холонським інститутом технологій (Ізраїль). Університет має міжінституційні угоди (координуються проф. кафедри програмних засобів Г.В. Табунщик, зав. кафедри С.О. Субботіним), відповідно до яких студенти, що навчаються за відповідною спеціальністю, мають можливість реалізувати свої права на академічну мобільність у таких університетах: Католицький університет Льовена (Бельгія), Технічний Університет Ільменау (Німеччина), Інститут прикладних наук та мистецтв Дортмунда (Німеччина), Карінтійський університет прикладних наук (Австрія), Політехнічний Університет Мадриду (Іспанія), Університетський Коледж Томаса Мор (Бельгія), Трансільванський технічний університет (Румунія), Університет технологічно-природничий в Бидгощі (Польща), Технічний університет Брно (Чеська Республіка).

  8.3 Навчання іноземних здобувачів вищої освіти

  Регламентовано Положенням про організацію набору та навчання (стажування) іноземців та осіб без громадянства в Національному університеті «Запорізька політехніка» https://zp.edu.ua/uploads/dept_inter/pol_pro_org_naboru_ta_navch_inozemtsiv.pdf

• 9. Форма атестації

  9.1 Форми атестації здобувачів вищої освіти

  Атестація здійснюється у формі публічного захисту кваліфікаційної роботи

  9.2 Вимоги до кваліфікаційної роботи

  роботи Кваліфікаційна робота має розв’язувати складну задачу або проблему інженерії програмного забезпечення і передбачати проведення досліджень та/або здійснення інновацій. Кваліфікаційна робота не повинна містити академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації. Кваліфікаційна робота має бути оприлюднена у репозитарії НУ “Запорізька політехніка”. Оприлюднення кваліфікаційних робіт з обмеженим доступом здійснюється відповідно до вимог законодавства.