Композиційні та порошкові матеріали, покриття

Спеціальність

132 Матеріалознавство

Освітній ступінь

Бакалавр

Підрозділ

Факультет будівництва, архітектури та дизайну

Випускова кафедра

Кафедра «Композиційні матеріали, хімія та технології»

Тип диплому та обсяг освітньої програми

Диплом бакалавра, одиничний: – на базі повної загальної середньої освіти – 240 кредитів ЄКТС; – на базі освітнього ступеня «молодший бакалавр» (ОКР «молодший спеціаліст») – 180-210 кредитів ЄКТС, заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати не більше ніж 60 кредитів ЄКТС, отриманих у межах попередньої освітньої програми підготовки молодшого бакалавра (молодшого спеціаліста).

Кваліфікаційний рівень / цикл

QF-EHEA – перший цикл / EQF-LLL – 6 рівень; НРК України – 6 рівень.

Обмеження щодо форм навчання

Відсутні

Кваліфікація в дипломі

Бакалавр з матеріалознавства

Передумови вступу

Наявність повної загальної середньої освіти, освітнього ступеня «молодший бакалавр» (ОКР «молодший спеціаліст»).

Гарант осв. програми

Савченко Віра Олександрівна

Запрошуємо роботодавців, представників ринку праці, випускників та всіх зацікавлених сторін до обговорення проєктів освітніх програм з метою підтвердження їхньої релевантності, відповідності результатів навчання (знань, умінь, навичок, компетентностей) потребам сучасного ринку праці. Свої пропозиції та зауваження Ви можете надіслати на поштову скриньку savchen2017@gmail.com або заповнити онлайн-форму

• 1. Мета освітньої програми

  Забезпечити набуття здобувачами вищої освіти компетентностей та програмних результатів навчання, необхідних для виконання професійних завдань, обов’язків прикладного характеру; здатності до виробничої та професійної діяльності, а також інших соціально важливих навичок (soft skills). В професійному контексті – це підготовка фахівців матеріалознавців, які володіють сучасним інженерним мисленням; теоретичними знаннями і практичними навичками, необхідними для розв’язання спеціалізованих та практичних задач, пов’язаних з розробкою, застосуванням, виробництвом, обробкою та випробуванням металевих, неметалевих, порошкових та композиційних матеріалів, покрить та виробів на їх основі; знають основи технологічного проєктування та роботу обладнання.

• 2. Характеристика освітньої програми

  2.1 Предметна область освітньої програми

  Об’єкт: явища та процеси, пов’язані з формуванням структури та властивостей металевих, неметалевих, порошкових та композиційних матеріалів, покрить, технологіями їх виготовлення, обробки, експлуатації та атестації. Цілі навчання: підготовка фахівців, здатних ефективно виконувати професійну діяльність, що передбачає розв’язання складних спеціалізованих та практичних задач, пов’язаних з розробкою, застосуванням, виробництвом, обробкою та випробуванням металевих, неметалевих порошкових та композиційних матеріалів, покрить та виробів на їх основі, що характеризуються комплексністю та невизначеністю умов із застосуванням методів фізики, хімії та механічної інженерії. Теоретичний зміст предметної області: створення і застосування нових матеріалів, вплив умов отримання та різноманітних факторів (температура, тиск, опромінювання, зовнішнє середовище тощо) на їх структуру, фізичні, хімічні, технологічні, експлуатаційні та інші властивості та характеристики, методи управління властивостями матеріалів на основі уявлень з теоретичної механіки, хімії та фізики твердого тіла, структурного аналізу, фазових перетворень, теплового впливу, легування, поверхневих та капілярних явищ при створенні матеріалів з необхідним комплексом експлуатаційних характеристик. Методи, методики та технології: методи аналізу, синтезу, наукового прогнозування, теоретичні та експериментальні методи та методики дослідження задач предметної області, зокрема математичного та фізичного моделювання, дослідження структури, фізичних, механічних, функціональних та технологічних властивостей матеріалів. Технології виготовлення, обробки, керування структурою та властивостями порошкових та композиційних матеріалів, покрить, виготовлення виробів з них. Сучасні методи та технології організаційного, інформаційного, правового забезпечення виробництва та наукових досліджень, обробки результатів випробувань, виробництва, діагностики та конструювання в галузі матеріалознавства. Інструменти та обладнання: засоби інформаційно- комунікаційних технологій та глобальних інформаційних ресурсів у виробничій, дослідницькій діяльності у спеціальному контексті. Обладнання для дослідження хімічного та фазового складу, структури та тонкої структури, механічних, фізичних, технологічних та функціональних властивостей матеріалів, механічної та термічної обробки. Комп’ютери зі спеціалізованим програмним забезпеченням для моделювання складу, структури та властивостей, процесів виготовлення та обробки матеріалів.

  2.2 Орієнтація освітньої програми

  Освітньо-професійна

  2.3 Основний фокус освітньої програми

  Випускники програми володіють сучасним інженерним мисленням і навичками необхідними для подальшої професійної діяльності в галузі матеріалознавства розв’язання спеціалізованих задач, пов’язаних зі складом, структурою та властивостями металевих і неметалевих композиційних матеріалів, виробів з порошкових матеріалів та захисних покриттів. Проведення практик студентів на підприємствах. Проведення семінарів зі стейкхолдерами.

  2.4 Особливості програми

  Особливість освітньої програми в тому, що вона єдина в Запорізькому регіоні, яка готує кваліфікованих фахівців з освітньо-професійної програми «Композиційні та порошкові матеріали, покриття» в якій дається акцент на полімерні та металеві композиційні та порошкові матеріали та нанесення захисних покриттів. В нашому регіоні розвивається авіабудування, машинобудування, будівництво які постійно потребують оновлення знань в галузі матеріалознавства. Ця освітня програма задовольняє потреби в кваліфікованих фахівцях роботодавців Запорізького краю: АТ «МОТОР СІЧ», ДП «Івченко-Прогрес», ПАТ Запорізький автомобилебудівний завод, ПАТ «Запоріжсталь» та інших стейкхолдерів нашого та інших регіонів України. Поєднання теоретичної та практичної підготовки на підприємствах роботодавців та інших стейкхолдерів.

• 3. Придатність випускників до працевлаштування та подальшого навчання

  3.1 Придатність до працевлаштування

  Можуть займати первинні посади інженерні та керівні (низового управлінського персоналу без вимог до стажу), передбачені Національним класифікатором професій ДК 003:2010 (зі змінами): 3111 Технік – технолог ; 311 Технічний фахівець в галузі фізичних наук та техніки; 3117 Технік-лаборант (металургія). Також посади промислових підприємств, проектно- конструкторських та дослідних організацій, профіль або окремі напрямки діяльності яких, відповідають одержаній професійній спеціалізації бакалавра.

  3.2 Подальше навчання

  Мають право продовжити навчання на другому (магістерському) рівні вищої освіти. Набуття додаткових кваліфікації в системі післядипломної освіти.

• 4. Викладання та оцінювання

  4.1 Викладання та навчання

  Студентоцентроване, проблемно-орієнтоване навчання, вільний вибір дисциплін, ініціативне самонавчання. Технології очного, змішаного та дистанційного навчання (онлайн – Moodle, Zoom, Google Mite, електронного- E-mail, мобільного – Viber, Telegram) та інших. Лекції, семінарські, практичні та лабораторні заняття; виконання курсових робіт та проєктів з консультацією з викладачем. Самостійна робота з методичним забезпеченням дисциплін та ініціативна самостійна робота. Практична підготовка на підприємствах роботодавців та інших стейкхолдерів. Керівництво та консультування при виконанні курсових та випускної кваліфікаційної роботи.

  4.2 Оцінювання

  Основні види контролю: поточний контроль; поточний рубіжний контроль; модульний контроль; семестровий (підсумковий) контроль; державна атестація здобувачів вищої освіти. Форми контролю: письмове або усне опитування,; контрольна робота; залік; диференційний залік; письмовий або усний екзамен; електронне або письмове тестування; захист курсового проекту (роботи) на засіданні фахової комісії; публічний захист випускної кваліфікаційної роботи, з попередньою обов’язковою перевіркою на плагіат. Результати поточного, проміжного (рубіжного) контролю використовуються для визначення підсумкової оцінки з освітнього компонента і засвідчують здобуття певних результатів навчання та рівень цих результатів. При цьому позитивні оцінки з усіх обов’язкових контрольних заходів освітнього компоненту є необхідною умовою для отримання здобувачем позитивної оцінки підсумкового контролю. Оцінка підсумкового контролю визначається за 100-бальною шкалою (для екзаменів, диференційних заліків, курсових робіт, звітів з практики) або за двобальною шкалою «зараховано/ не зараховано» (для заліків). Оцінка підсумкового контролю може враховувати результати поточного та проміжного (рубіжного) контролю у порядку, визначеному програмою освітнього компоненту. Позитивними оцінками для всіх форм контролю ж оцінки від 60 до 100 балів за 100-бальною шкалою та оцінка «зараховано» за двобальною. Межею незадовільної оцінки за результатами підсумкового контролю є оцінка нижче 60 балів за 100-бальною шкалою або оцінка «не зараховано» за двобальною шкалою. Отримання оцінки 60 балів та вище або оцінки «зараховано» передбачає отримання позитивних оцінок за всіма, визначеними програмою освітнього компонента, обов’язковими видами поточного, проміжного (рубіжного) контролю

• 5. Компетентності

  Інтегральна компетентність

  Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та проблеми, пов’язані з розробкою, застосуванням, виробництвом та випробуванням металевих, неметалевих та композиційних матеріалів та виробів на їх основі, у професійній діяльності та у процесі навчання, що передбачає застосування теорій та методів фізики, хімії та механічної інженерії і характеризується комплексністю та невизначеністю умов КІ.01

  Загальні компетентності (ЗК)

  КЗ.01.

  Здатність до системного мислення, аналізу та синтезу

  КЗ.02.

  Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях

  КЗ.03.

  Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями

  КЗ.04.

  Здатність виявляти та вирішувати проблеми

  КЗ.05.

  Здатність приймати обґрунтовані рішення

  КЗ.06.

  Здатність до адаптації та дії в новій ситуації

  КЗ.07.

  Навички використання інформаційних і комунікаційних технологій

  КЗ.09.

  Здатність спілкуватися іноземною мовою

  КЗ.08.

  Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово

  КЗ.10.

  Здатність працювати автономно

  КЗ.11.

  Здатність працювати в команді

  КЗ.12.

  Прагнення до збереження навколишнього середовища

  КЗ.13.

  Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні

  КЗ.14.

  Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя

  КЗ.15.

  Здатності міжособистісної взаємодії, здатність діяти по-громадянськи свідомо та соціально відповідально, розуміти та використовувати основні культурологічні поняття у повсякденному житті, порівнювати розвиток української культури з розвитком культур інших народів світу, зокрема культур Західної Європи, орієнтуватися в основних напрямках сучасної української культури, вміти дати їм об’єктивну оцінку та науково обґрунтовану характеристику, здатність змістовно і послідовно аналізувати основні культурні епохи, їх історико-культурні пам’ятки, а також володіти основними елементами культурного етикету та виявляти свою всебічну обізнаність в питаннях української культури.

  Фахові компетентності зі спеціальності

  КС.01.

  Здатність застосовувати відповідні кількісні математичні, фізичні і технічні методи і комп’ютерне програмне забезпечення для вирішення інженерних матеріалознавчих завдань

  КС.02.

  Здатність продемонструвати розуміння проблем якості матеріалів та виробів

  КС.03.

  Здатність продемонструвати розуміння питань використання технічної літератури та інших джерел інформації в галузі матеріалознавства

  КС.04.

  Здатність працювати в групі над великими інженерними проектами у сфері матеріалознавства

  КС.05.

  Здатність застосовувати системний підхід до вирішення інженерних матеріалознавчих проблем

  КС.06.

  Здатність продемонструвати практичні інженерні навички

  КС.07.

  Здатність продемонструвати знання і розуміння наукових фактів, концепцій, теорій, принципів і методів, необхідних для підтримки діяльності в сфері матеріалознавства

  КС.08.

  Здатність застосовувати і інтегрувати знання і розуміння міждисциплінарного інженерного контексту і його основних принципів

  КС.09.

  Здатність застосовувати сучасні методи математичного та фізичного моделювання, дослідження структури, фізичних, механічних, функціональних та технологічних властивостей матеріалів для вирішення матеріалознавчих проблем

  КС.10.

  Здатність застосовувати навички роботи із випробувальним устаткуванням для вирішення матеріалознавчих завдань

  КС.11.

  Здатність організувати роботу відповідно до вимог безпеки життєдіяльності й охорони праці

  КС.12.

  Здатність виконувати дослідницькі роботи в галузі матеріалознавства, обробляти та аналізувати результати експериментів

  КС.13.

  Здатність розуміти і враховувати соціальні, екологічні, етичні, економічні та комерційні міркування, що впливають на реалізацію технічних рішень

  КС.14.

  Здатність дотримуватися професійних і етичних стандартів

  Додаткові фахові компетентності, які визначені за освітньою програмою

  КС.15.

  Здатність застосовувати знання технічних характеристик, умов роботи, застосування контрольно-вимірювальних приладів

  КС.16.

  Здатність обґрунтовано здійснювати вибір матеріалів для конкретних умов експлуатації

  КС.17.

  Здатність виявляти методики покращення комплексу технологічних і службових властивостей

  КС.18.

  Здатність застосовувати та демонструвати базові знання з фундаментальних розділів фізичної хімії, металургійних процесів і технологій виробництва, основ одержання нових матеріалів

• 6. Програмні результати навчання

  Основні програмні результати навчання зі спеціальності

  ПРН1

  Демонструвати володіння логікою та методологію наукового пізнання

  ПРН2

  Знати та вміти використовувати знання фундаментальних наук, що лежать в основі відповідної спеціалізації матеріалознавства, на рівні, необхідному для досягнення інших результатів освітньої програми

  ПРН3

  Володіти засобами сучасних інформаційних та комунікаційних технологій та професійної діяльності

  ПРН4

  Передавати свої знання, рішення і підґрунтя їх прийняття фахівцям і неспеціалістам в ясній і однозначній формі

  ПРН5

  Визначати екологічно небезпечні та шкідливі фактори професійної діяльності шляхом попереднього аналізу та корегувати зміст діяльності з метою попередження негативного впливу на навколишнє середовище

  ПРН6

  Знати вимоги галузевих нормативних документів

  ПРН7

  Володіти навичками, які дозволяють продовжувати вчитися і оволодівати сучасними знаннями

  ПРН8

  Уміти застосувати свої знання для вирішення проблем в новому або незнайомому середовищі

  ПРН9

  Уміти експериментувати та аналізувати дані

  ПРН10

  Здатність поєднувати теорію і практику для розв’язування завдань матеріалознавства

  ПРН11

  Демонструвати навички спілкування державною мовою як усно, так і письмово

  ПРН12

  Демонструвати навички спілкування іноземною мовою

  ПРН13

  Знати інженерні дисципліни, що лежать в основі спеціальності, на рівні, необхідному для досягнення інших результатів програми, в тому числі мати певну обізнаність в їх останніх досягненнях

  ПРН14

  Описувати будову металевих, неметалевих, композиційних та функціональних матеріалів та обирати оптимальні методи модифікації їх властивостей. Кваліфіковано вибирати матеріали для виробів різного призначення

  ПРН15

  Використовувати експериментальні методи дослідження структурних, фізико-механічних, електрофізичних, магнітних, оптичних і технологічних властивостей матеріалів

  ПРН16

  Знати та застосовувати у професійній діяльності принципи проектування нових матеріалів

  ПРН17

  Знати і використовувати методи фізичного і математичного моделювання при створенні нових та удосконаленні існуючих матеріалів, технологій їх виготовлення

  ПРН18

  Демонструвати обізнаність та практичні навички в галузі технологічного забезпечення виготовлення матеріалів та виробів з них

  ПРН19

  Уміти виявляти, формулювати і вирішувати матеріалознавчі завдання відповідно до спеціальності; розуміти важливість нетехнічних (суспільство, здоров’я і безпека, охорона навколишнього середовища, економіка, промисловість) обмежень

  ПРН20

  Уміти обирати і застосовувати придатні типові методи досліджень (аналітичні, розрахункові, моделювання, експериментальні); правильно інтерпретувати результати таких досліджень та робити висновки

  ПРН21

  Уміти здійснювати пошук літератури, консультуватися і критично використовувати наукові бази даних та інші відповідні джерела інформації з метою детального вивчення і дослідження інженерних питань відповідно до спеціалізації

  ПРН22

  Демонструвати знання методів та навички практичного застосування методів експериментальних досліджень хімічних, фізичних, механічних, функціональних та технологічних властивостей матеріалів та виробів

  ПРН23

  Описувати послідовність підготовки та обчислювати економічну ефективність виробництва матеріалів та виробів з них

  ПРН24

  Уміти використовувати базові методи аналізу речовин, матеріалів та відповідних процесів з коректною інтерпретацією результатів

  ПРН25

  Володіти і застосовувати системи якості продукції, методи її забезпечення та контролю

  ПРН26

  Знання технічних характеристик, умов роботи, застосування виробничого обладнання для обробки матеріалів та контрольно-вимірювальних приладів

  ПРН27

  Знання основних груп матеріалів та здатність обґрунтовано здійснювати їх вибір для конкретного використання

  ПРН28

  Знання основних технологій виготовлення, оброблення, випробування матеріалів та умов їх застосування

  ПРН29

  Знання основ стандартизації, сертифікації й акредитації матеріалів та виробів з них

  Додаткові програмні результати навчання, які визначені за освітньою програмою

  ПРН34

  Оволодіти культурологічним понятійно-категоріальним апаратом, розуміти сутність взаємозв’язків, виокремлювати основні закономірності формування та етапи розвитку національної та європейської культури від давнини до сучасності, розпізнавати імена видатних діячів духовної культури людства.

  ПРН30

  Володіння сучасними методами управління процесами структуроутворення

  ПРН31

  Вміння управляти фізико-хімічними явищами, міжфазними взаємодіями в металевих та неметалевих матеріалах для корегувань технології виробництва композиційних, порошкових матеріалів та нанесення покриттів

  ПРН32

  Вміння використовувати залежність між будовою, структурою і властивостями металевих, неметалевих порошкових та композиційних матеріалів, режимів їх термічної обробки для отримання необхідних показників якості виробів відповідно до умов експлуатації

  ПРН33

  Вміння обґрунтувати вибір обладнання та обрати оптимальний тип оснастки для виготовлення виробів з композиційних матеріалів

• 7. Ресурсне забезпечення реалізації програми

  7.1 Кадрове забезпечення

  Провадження освітньої діяльності в рамках реалізації освітньої програми забезпечується науково-педагогічними (педагогічними) працівниками, необхідними для реалізації освітніх компонентів, відповідно до чинних Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності. До реалізації програми залучаються науково-педагогічні працівники з науковими ступенями та/ або вченими званнями. З метою підвищення фахового рівня всі науково-педагогічні працівники один раз на п’ять років проходять стажування.

  7.2 Матеріально-технічне забезпечення

  Відповідно до технологічних вимог чинних Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності. До загальної інфраструктури університету входять навчальні корпуси зі спеціалізованими та предметними авдиторіями, буфети, фізкультурно-оздоровчий комплекс, гуртожитки. Освітній процес за освітньою програмою здійснюється в аудиторіях, лабораторіях та комп’ютерних класах університету, які обладнані мультимедійними засобами навчання.

  7.3 Інформаційне та навчально-методичне забезпечення

  Офіційний веб-сайт, на якому розміщена основна інформація про діяльність університету https://zp.edu.ua/ Навчальний процес за цією освітньою програмою забезпечується наступними інформаційно-навчальними елементами: - доступ до провідних світових наукометричних баз даних Scopus та WoS; - доступ до міжбібліотечного абонементу; - навчально-методичний матеріал підготовлений викладачами (підручники, презентації за лекціями, конспекти лекцій, методичні вказівки до практичних, лабораторних, семінарських занять, курсового проєктування тощо) як у паперовому, так й в електронному вигляді; - інформаційні ресурси бібліотеки НУ «Запорізька політехніка» http://www.zntu.edu.ua/naukova-biblioteka (періодика, монографії, навчальні посібники, підручники, словники, тощо), які сформовані відповідно до предметної сфери та сучасних наукових тенденцій; - система дистанційного навчання Moodle, яка забезпечує доступ до навчальних матеріалів з дисциплін освітньої програми, тестових завдань, відеоматеріалів та інших інформаційних складових навчального процесу; - необмежений доступ до мережі Internet. Методичний матеріал за освітньою програмою періодично оновлюється та адаптується з урахуванням цілей освітньої програми та сучасних тенденцій розвитку галузі. Університет має доступ до волоконно-оптичної мережі «Уран», що забезпечує оперативний доступ до інформації, обмін нею, її розповсюдження, накопичення та обробку для проведення наукових досліджень, дистанційного навчання, функціонування електронних бібліотек, проведення телеконференцій тощо.

• 8. Академічна мобільність

  8.1 Національна кредитна мобільність

  На підставі договорів про співпрацю між вітчизняними закладами вищої освіти, а також може бути реалізована здобувачем вищої освіти з власної ініціативи, на основі індивідуальних запрошень. Порядок організації програм академічної мобільності регламентується «Положенням про порядок реалізації права на академічну мобільність учасників освітнього процесу НУ «Запорізька політехніка». https://zp.edu.ua/uploads/dept_nm/Polozhennia_pro_akademichnu_mobilnist.pdf

  8.2 Міжнародна кредитна мобільність

  На основі двосторонніх договорів між НУ «Запорізька полі- техніка» та закладами вищої освіти країн-партнерів. Індивідуальна академічна мобільність забезпечується з власної ініціативи здобувачів вищої освіти, в рамках програми кредитної мобільності для викладачів та студентів Erasmus + , а також з інших міжнародних програм.

  8.3 Навчання іноземних здобувачів вищої освіти

  Можливе на загальних умовах, після опанування курсу української мови. Регламентовано Положенням про організацію набору та навчання (стажування) іноземців та осіб без громадянства в Національному університеті «Запорізька політехніка» https://zp.edu.ua/uploads/dept_inter/pol_pro_org_naboru_ta_navch_inozemtsiv.pdf

• 9. Форма атестації

  9.1 Форми атестації здобувачів вищої освіти

  Атестація здобувачів вищої освіти проводиться у вигляді публічного захисту кваліфікаційної роботи

  9.2 Вимоги до кваліфікаційної роботи

  Кваліфікаційна робота повинна демонструвати відповідність набутих інтегральної та спеціальних (фахових) компетентностей випускників Стандарту вищої освіти та вимогам освітньої програми. Кваліфікаційна робота не повинна містити академічного плагіату, фабрикації та фальсифікації. Кваліфікаційна робота має бути оприлюднена шляхом розміщення на офіційному сайті закладу вищої освіти або структурного підрозділу або в репозиторії закладу вищої освіти. Оприлюднення кваліфікаційних робіт, що містять інформацію з обмеженим доступом, здійснювати у відповідності до вимог чинного законодавства.