Каталог освітніх програм

Обладнання та технології ливарного виробництва

Спеціальність
131 Прикладна механіка
Освітній ступінь
Бакалавр
Підрозділ
Інженерно-фізичний факультет
Випускова кафедра
Кафедра «Машини і технологія ливарного виробництва»
Тип диплому та обсяг освітньої програми
– на базі повної загальної середньої освіти становить 240 кредитів ЄКТС, термін навчання – 3 роки 10 місяців; – на базі ступеня «молодший бакалавр» (освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст») заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, отримані в межах попередньої освітньої програми підготовки молодшого бакалавра (молодшого спеціаліста), обсягом не більше ніж 120 кредитів ЄКТС; – на основі ступеня «фаховий молодший бакалавр» заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати не більше ніж 60 кредитів ЄКТС, отриманих за попередньою освітньою програмою фахової передвищої освіти.
Кваліфікаційний рівень / цикл
Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; Національна рамка кваліфікацій України – 6 рівень; Qualifications Framework for the European Higher Education Area (QF-EHEA) – Bachelor’s degree (First cycle); European Qualifications Framework (EQF-LLL) – Level 6
Кваліфікація в дипломі
Бакалавр з прикладної механіки за спеціалізацією «Обладнання та технології ливарного виробництва»
Передумови вступу
Наявність повної загальної середньої освіти, освітнього ступеня молодший бакалавр, фаховий молодший бакалавр, (ОКР «молодший спеціаліст»), наявність сертифікатів ЗНО, визначених Правилами прийому до НУ «Запорізька політехніка».
Гарант осв. програми
Кудін Вадим Валерійович

Запрошуємо роботодавців, представників ринку праці, випускників та всіх зацікавлених сторін до обговорення проєктів освітніх програм з метою підтвердження їхньої релевантності, відповідності результатів навчання (знань, умінь, навичок, компетентностей) потребам сучасного ринку праці. Свої пропозиції та зауваження Ви можете надіслати на поштову скриньку vadim.kudin1973@gmail.com або заповнити ###онлайн-форму###

Розгорнути все

  • Підготовка фахівців з механічної інженерії, які володіють сучасним мисленням; теоретичними знаннями і практичними навичками, необхідними для розв’язання завдань предметної області діяльності з використанням сучасних уявлень технологічних процесів; вміють генерувати, аналізувати та прогнозувати роботу ливарного обладнання; знають основи технологічного і комп’ютерного проєктування устаткування та практичну роботу обладнання. Освітня програма єдина в Запорізькому регіоні, яка готує національно свідомих кваліфікованих фахівців в галузі прикладної механіки для ливарних підприємств держави. Теоретична і практична підготовка дає можливість володіти сучасним інженерним мисленням і навичками для обслуговування металургійного та ливарного обладнання, виконувати професійну діяльність та володіти іншими соціально важливими навичками.

  • - об’єкт діяльності: конструкції, машини, устаткування, механічні системи та комплекси, процеси їх конструювання, виготовлення, дослідження та експлуатації; - цілі навчання: професійна інженерна діяльність в галузі проектування, виробництва та експлуатації технічних систем, машин і устаткування, робототехнічних засобів та комплексів, розробки технологій машинобудівних виробництв; - теоретичний зміст предметної області: загальні закони теоретичної механіки та їх прикладні застосування, теоретичні засади конструювання машин, технологій машинобудівних виробництв, механіки рідини і газів, деталей машин і конструкцій, прогнозування експлуатаційних властивостей технічних систем; - методи, методики та технології: фізико-математичні методи розрахунку статики, динаміки та стійкості елементів і конструкцій; аналітичні, чисельні та алгоритмічні методи моделювання кінематики та динаміки машин, аналізу напружено-деформованого стану елементів конструкцій; методики проектування, контролю, дослідження, розробки технологій виготовлення і складання елементів машин та конструкцій; інформаційні технології в інженерних дослідженнях, проектуванні і виробництві; методи та засоби числового програмного керування технологічного обладнання; технології автоматизованих машинобудівних виробництв; - інструменти та обладнання: верстати, інструменти, технологічні та контрольні пристрої, контрольно-вимірювальні засоби, системи числового програмного керування, приводи верстатних та робото-технічних систем.

    Підготовка фахівців для інженерної та виробничої діяльності в галузі механічної інженерії з акцентом на конструкції машин, устаткування, механічних систем та комплексів, процесів їх конструювання, виготовлення, дослідження та експлуатації в ливарному виробництві. Освітня програма базується на сучасних знаннях про устаткування ливарного виробництва, та орієнтована на розробку нового обладнання для сучасних технологій виробництва виливків із різних металів і сплавів.

    Поєднання теоретичної та практичної підготовки на підприємствах роботодавців та інших стейкхолдерів. Володіння сучасним інженерним мисленням і навичками для розв’язання задач в галузі обладнання ливарного виробництва, здатність виконувати професійну та виробничу діяльність. Спеціальна освіта в галузі прикладної механіки і технологій. Формування здатності здобувача вищої освіти до виробничої, технологічної, організаційної, управлінської, дослідної та конструкторської діяльності на підприємствах. До освітнього процесу періодично залучаються професіонали-практики, представники роботодавців. Можливість навчання за дуальною формою освіти https://zp.edu.ua/uploads/dept_nm/Pol_pro_dualnu_formu_zdob_vo.pdf (поєднання роботи і навчання на підприємстві з теоретичним навчанням на базі НУ «Запорізька політехніка», а практична частина дуальної підготовки забезпечується підприємством-партнером).

  • Фахівець може займати (орієнтовно) первинні інженерні та керівні посади, передбачені Національним класифікатором (Класифікатор професій ДК 003:2010, затверджено і надано чинності наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 р. № 327) 3115 – технічний фахівець в галузі механіки. Фахівець може займати наступні первинні посади (професійні назви роботи): 3115 – механік; механік виробництва; механік дільниці; механік з ремонту устаткування; механік цеху; технік з механізації трудомістких процесів; технік з автоматизації виробничих процесів; технік з експлуатації та ремонту устаткування; технік-конструктор (механіка); технік-технолог (механіка); лаборант (галузі техніки);технік з підготовки виробництва; технік з підготовки технічної документації та інші в рамках одержаної професійної спеціалізації; посади промислових підприємств, проєктно-конструкторських та дослідних організацій, профіль яких, відповідають одержаній професійній спеціалізації бакалавра. При реалізації програми дуальної освіти здобувачі вищої освіти виконують практичну частину навчального плану на підприємстві партнерів під керівництвом наставника.

    Мають право продовжити навчання на другому (магістерському) рівні вищої освіти та набувати додаткові кваліфікації в системі освіти дорослих.

  • Студентоцентроване, проблемно-орієнтоване, вільний вибір дисциплін, ініціативне самонавчання. Технології очного, змішаного та дистанційного навчання (онлайн – Zoom, BigBlueButton, електронного – Moodle, E-mail, мобільного – Viber, Telegram) та YouTube ресурс. Лекції, семінарські, практичні та лабораторні заняття; навчальні практикуми; курсові роботи та проєкти, з можливістю консультацій з викладачем. Самостійна робота з методичним забезпеченням дисциплін та ініціативна самостійна робота. Практична підготовка на підприємствах роботодавців та інших стейкхолдерів. Керівництво та консультування при виконанні випускної кваліфікаційної роботи.

    Основні види контролю: поточний контроль; поточний рубіжний контроль; модульний контроль; семестровий (підсумковий) контроль; державна атестація здобувачів вищої освіти. Форми контролю: письмове або усне опитування; контрольна робота; залік; диференційний залік; письмовий або усний екзамен; електронне або письмове тестування; захист курсового проєкту (роботи) на засіданні фахової комісії; публічний захист випускної кваліфікаційної роботи, з попередньою обов’язковою перевіркою на плагіат. Оцінка підсумкового контролю визначається за 100-бальною шкалою (для іспитів, диференційованих заліків, курсових проєктів/робіт, звітів з практики) або за двобальною шкалою «зараховано - не зараховано» (для заліків). Оцінка підсумкового контролю може враховувати результати поточного та проміжного (рубіжного) контролю у порядку, визначеному програмою освітнього компонента. Позитивними оцінками для всіх форм контролю є оцінки від 60 до 100 балів за 100-бальною шкалою та оцінка «зараховано» за двобальною шкалою. Межею незадовільного навчання за результатами підсумкового контролю є оцінка нижче 60 балів за 100-бальною шкалою або оцінка «не зараховано» за двобальною шкалою.

  • Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми в прикладній механіці або у процесі навчання, що передбачає застосування певних теорій та методів механічної інженерії і характеризується комплексністю та невизначеністю умов.

    ЗК1
    Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.
    ЗК2
    Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності.
    ЗК3
    Вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми.
    ЗК4
    Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
    ЗК5
    Здатність працювати в команді.
    ЗК6
    Визначеність і наполегливість щодо поставлених завдань і взятих обов’язків.
    ЗК7
    Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.
    ЗК8
    Здатність спілкуватися іноземною мовою.
    ЗК9
    Навички використання інформаційних і комунікаційних технологій.
    ЗК10
    Навички здійснення безпечної діяльності.
    ЗК11
    Здатність діяти соціально відповідально та свідомо.
    ЗК12
    Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.
    ЗК13
    Здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт.
    ЗК14
    Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні.
    ЗК15
    Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя.
    ЗК16
    Здатність до міжособистісної взаємодії, діяти по громадянські свідомо та соціально відповідально, розуміти та використовувати основні культурологічні поняття у повсякденному житті, порівнювати розвиток української культури з розвитком культур інших народів світу, зокрема культур Західної Європи, орієнтуватися в основних напрямках сучасної української культури, вміти дати їм об’єктивну оцінку та науково обґрунтовану характеристику, змістовно і послідовно аналізувати основні культурні епохи, їх історико-культурні пам’ятки, а також володіти основними елементами культурного етикету та виявляти свою всебічну обізнаність в питаннях української культури.

    ФК1
    Здатність аналізу матеріалів, конструкцій та процесів на основі законів, теорій та методів математики, природничих наук і прикладної механіки.
    ФК2
    Здатність робити оцінки параметрів працездатності матеріалів, конструкцій і машин в експлуатаційних умовах та знаходити відповідні рішення для забезпечення заданого рівня надійності конструкцій і процесів, в тому числі і за наявності деякої невизначеності.
    ФК3
    Здатність проводити технологічну і техніко-економічну оцінку ефективності використання нових технологій і технічних засобів.
    ФК4
    Здатність здійснювати оптимальний вибір технологічного обладнання, комплектацію технічних комплексів, мати базові уявлення про правила їх експлуатації.
    ФК5
    Здатність використовувати аналітичні та чисельні математичні методи для вирішення задач прикладної механіки, зокрема здійснювати розрахунки на міцність, витривалість, стійкість, довговічність, жорсткість в процесі статичного та динамічного навантаження з метою оцінки надійності деталей і конструкцій машин.
    ФК6
    Здатність виконувати технічні вимірювання, одержувати, аналізувати та критично оцінювати результати вимірювань.
    ФК7
    Здатність застосовувати комп’ютеризовані системи проектування (CAD), виробництва (САМ), інженерних досліджень (САЕ) та спеціалізоване прикладне програмне забезпечення для вирішення інженерних завдань з прикладної механіки.
    ФК8
    Здатність до просторового мислення і відтворення просторових об’єктів, конструкцій та механізмів у вигляді проекційних креслень та тривимірних геометричних моделей.
    ФК9
    Здатність представлення результатів своєї інженерної діяльності з дотриманням загальноприйнятих норм і стандартів.
    ФК10
    Здатність описувати та класифікувати широке коло технічних об’єктів та процесів, що ґрунтується на глибокому знанні та розумінні основних механічних теорій та практик, а також базових знаннях суміжних наук.
    ФК11
    Здатність управляти фізико-хімічними явищами, перебігом ливарних процесів, та технологією виробництва чорних та кольорових металів в різних металургійних агрегатах.
    ФК12
    Здатність використовувати сучасне обладнання для зміни хімічних, фізико-механічних властивостей та структури чавунів, сталей, кольорових сплавів, мати уявлення про взаємодію розплавів з футеровкою печей, флюсами і навколишнім середовищем, вміти рафінувати та модифікувати.
    ФК13
    Здатність використовувати залежності між будовою, структурою і властивостями металів і сплавів, їх термічною обробкою для отримання якісних виливків та ефективно використовувати для цього наявне обладнання.
    ФК14
    Здатність аргументувати вибір ливарного обладнання, методу лиття на основі аналізу вимог до виливків, розробляти технологічні процеси виробництва, як традиційними, так і спеціальними методами формоутворення і лиття.
    ФК15
    Здатність проєктувати і розробляти ливарне обладнання та технологію, робити технологічні розрахунки елементів ливарної форми та креслення модельної оснастки, у тому числі в умовах невизначеності.
    ФК16
    Здатність вибирати технологію виготовлення, розуміти робочий процес та конструкцію обладнання, для виготовлення різноманітної ливарної оснастки, усвідомлювати перспективи розвитку автоматизації виробництва оснастки.
    ФК17
    Здатність пошуку і обґрунтування сучасних вогнетривких матеріалів, методів, пристроїв, оснастки, устаткування для механізації та автоматизації виробничих процесів, що забезпечують високопродуктивне, екологічне і ресурсозберігаюче виробництво якісної ливарної продукції.
    ФК18
    Здатність організації проєктних робіт, аргументувати вибір металургійних печей, ливарного обладнання в поєднанні з відповідним технологічним процесом виробництва виливків, проектувати конструктивні вузли обладнання.
    ФК19
    Здатність орієнтуватися в основних різновидах та алгоритмах проведення технічного обслуговування, ремонтів ливарного обладнання, знання методів та засобів підвищення надійності та працездатності обладнання.
    ФК20
    Навички практичної експлуатації, діагностики та ремонту ливарного обладнання, використання фахових знань в промислово-виробничих умовах.

  • РН1
    вибирати та застосовувати для розв’язання задач прикладної механіки придатні математичні методи;
    РН2
    використовувати знання теоретичних основ механіки рідин і газів, теплотехніки та електротехніки для вирішення професійних завдань;
    РН3
    виконувати розрахунки на міцність, витривалість, стійкість, довговічність, жорсткість деталей машин;
    РН4
    оцінювати надійність деталей і конструкцій машин в процесі статичного та динамічного навантаження;
    РН5
    виконувати геометричне моделювання деталей, механізмів і конструкцій у вигляді просторових моделей і проекційних зображень та оформлювати результат у виді технічних і робочих креслень;
    РН6
    створювати і теоретично обґрунтовувати конструкції машин, механізмів та їх елементів на основі методів прикладної механіки, загальних принципів конструювання, теорії взаємозамінності, стандартних методик розрахунку деталей машин;
    РН7
    застосовувати нормативні та довідкові дані для контролю відповідності технічної документації, виробів і технологій стандартам, технічним умовам та іншим нормативним документам;
    РН8
    знати і розуміти основи інформаційних технологій, програмування, практично використовувати прикладне програмне забезпечення для виконання інженерних розрахунків, обробки інформації та результатів експериментальних досліджень;
    РН9
    знати та розуміти суміжні галузі (механіку рідин і газів, теплотехніку, електротехніку, електроніку) і вміти виявляти міждисциплінарні зв’язки прикладної механіки на рівні, необхідному для виконання інших вимог освітньої програми;
    РН10
    знати конструкції, методики вибору і розрахунку, основи обслуговування і експлуатації приводів верстатного і робототехнічного обладнання;
    РН11
    розуміти принципи роботи систем автоматизованого керування технологічним обладнанням, зокрема мікропроцесорних, вибирати та використовувати оптимальні засоби автоматики;
    РН12
    навички практичного використання комп’ютеризованих систем проектування (CAD), підготовки виробництва (САМ) та інженерних досліджень (САЕ);
    РН13
    оцінювати техніко-економічну ефективність виробництва;
    РН14
    здійснювати оптимальний вибір обладнання та комплектацію технічних комплексів;
    РН15
    враховувати при прийнятті рішень основні фактори техногенного впливу на навколишнє середовище і основні методи захисту довкілля, охорони праці та безпеки життєдіяльності;
    РН16
    вільно спілкуватися з професійних питань усно і письмово державною та іноземною мовою, включаючи знання спеціальної термінології та навички міжособистісного спілкування.

    РН17
    знати і розуміти основи ливарного виробництва якісних виливків із чорних та кольорових металів і сплавів;
    РН18
    вміти управляти фізико-хімічними явищами, перебігом ливарних процесів, корегувати технологію виробництва та використовувати необхідне обладнання;
    РН19
    вміти проєктувати і розробляти нове обладнання та раціональні технології виробництва різноманітних виливків, робити технологічні розрахунки елементів ливарної форми та креслення модельної оснастки;
    РН20
    знати технологію виготовлення, розуміти робочий процес та конструкцію обладнання для виготовлення ливарної оснастки з різних матеріалів;
    РН21
    вміти управляти сучасним обладнанням для корегування технології плавки, методів рафінування, хімічного складу, процесів структуроутворення та фізико-механічних властивостей литих виробів із різних сплавів;
    РН22
    знати і використовувати залежності між будовою, структурою і властивостями різних металів, режими їх термічної обробки, отримувати необхідні показники якості литих виробів із застосуванням наявного обладнання;
    РН23
    застосовувати навички прийняття оптимальних рішень при проєктуванні ливарних цехів, виборі металургійних печей, ливарного та допоміжного обладнання відповідно з технологічним процесом;
    РН24
    навички практичного аналізу роботи ливарного обладнання, його технічного обслуговування та ремонту для підвищення експлуатаційної працездатності;
    РН25
    здійснювати оптимальний вибір ресурсозберігаючих технологій, засобів автоматизованого керування виробничими процесами та обладнанням ливарного виробництва;
    РН26
    готовність до подальшого використання знань з нормативних та вибіркових компонентів, обладнання та технології ливарного виробництва у виробничих умовах з високим рівнем автономності;
    РН27
    оволодіти культурологічним понятійно-категоріальним апаратом, розуміти сутність взаємозв’язків, відокремлювати основні закономірності формування та етапи розвитку національної та європейської культури від давнини до сучасності, розпізнавати імена видатних діячів духовної культури людства, надавати характеристику творчій діяльності видатних майстрів мистецтва.

  • Реалізація освітньої програми забезпечується досвідченими науково-педагогічними працівниками для викладання освітніх компонентів, відповідно до Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності. Склад науково-педагогічних працівників складається з професорсько-викладацького складу університету. Науково-педагогічні працівники, які реалізують освітню складову програми мають наукові ступені і вчені звання, публікують наукові праці у вітчизняних та закордонних виданнях, мають підтверджений рівень наукової і професійної активності, відповідну професійну компетентність і досвід за профілем освітніх компонентів. До викладання окремих освітніх компонентів залучаються фахівці-практики в галузі обладнання та технологій ливарного виробництва.

    Загальна інфраструктура університету: навчальні корпуси із спеціалізованими та предметними аудиторіями, ливарні зали, буфети, фізкультурний комплекс, гуртожитки, відповідно до чинних Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності. Освітній процес здійснюється в аудиторіях, лабораторіях та комп’ютерних класах університету, які обладнані мультимедійними засобами навчання, ліцензованим програмним забезпеченням CAD/CAM/CAE та іншими лабораторно-технічними приладами, які розміщені в лабораторіях. Кафедра «Машини і технологія ливарного виробництва» має 12 навчальних лабораторій, 2 ливарних зала, лекційні аудиторії та комп’ютерний клас із 3D принтингом. https://zp.edu.ua/navchalna-laboratorna-baza-kafedri-4 Матеріально-технічне забезпечення освітньої програми наявне в НУ «Запорізька політехніка» технологічне та дослідницьке обладнання підприємств-партнерів, що використовується в освітньому процесі.

    Сайт розміщення інформація про діяльність університету https://zp.edu.ua/ та кафедри «Машини і технологія ливарного виробництва» https://zp.edu.ua/kafedra-mashin-i-tehnologiyi-livarnogo-virobnictva Навчальний процес за освітньою програмою забезпечується інформаційно-навчальними елементами: - доступ до провідних світових наукометричних баз; - доступ до навчально-методичних матеріалів (підручники, конспекти лекцій, методичні вказівки до практичних та лабораторних занять, курсових робіт та проєктів) через інформаційні ресурси бібліотеки НУ «Запорізька політехніка» http://library.zp.edu.ua; - система дистанційного навчання Moodle https://moodle.zp.edu.ua , яка забезпечує доступ до навчальних матеріалів з освітніх компонентів, тестових завдань, відеоматеріалів та інших складових; Розроблено навчально-методичне забезпечення: навчальні плани; робочі програми та силабуси; програми практичної підготовки; методичні матеріали для проведення підсумкової атестації здобувачів вищої освіти. Доступ до навчально-методичних матеріалів здійснюється через автоматизовану систему управління освітнім процесом https://portal.zp.edu.ua. Методичні матеріали щорічно оновлюються з урахуванням потреб освітньої програми та сучасних тенденцій розвитку галузі. НУ «Запорізька політехніка» має доступ до мережі «Уран», що забезпечує оперативний доступ до інформації, накопичення та обробки для проведення наукових досліджень, дистанційного навчання, використання методів телематики, функціонування електронних бібліотек, віртуальних лабораторій, проведення телеконференцій, реалізації дистанційних методів навчання, зв’язку та моніторингу.

  • На підставі договорів про співпрацю між вітчизняними закладами вищої освіти, а також може бути реалізована здобувачем вищої освіти з власної ініціативи, на основі індивідуальних запрошень. Регламентується Постановою КМУ № 579 «Про затвердження Положення про порядок реалізації права на академічну мобільність» від 12.08.2015 р. та Положенням про порядок реалізації права на академічну мобільність учасників освітнього процесу НУ «Запорізька політехніка» (https://zp.edu.ua/uploads/pubdocs/2022/Nakaz_N210_vid_28.06.22.pdf), а також на основі двосторонніх угод між НУ «Запорізька політехніка» та вітчизняними закладами вищої освіти (https://zp.edu.ua/?q=node/9124), зокрема Київський національний університет будівництва і архітектури, Харківський національний автомобільно-дорожній університет, Національний університет «Одеська політехніка», Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», Національний університет «Львівська політехніка» та інші.

    Регламентується Положенням про порядок реалізації права на академічну мобільність учасників освітнього процесу Національного університету «Запорізька політехніка» (https://zntu.edu.ua/uploads/dept_nm/Polozhennia_pro_akademichnu_mobilnist.pdf), а також на основі двосторонніх угод між НУ «Запорізька політехніка» та іноземними закладами вищої освіти, іноземними організаціями та підприємствами. Індивідуальна академічна мобільність забезпечується з власної ініціативи здобувачів вищої освіти, в рамках дії Програми ЄС кредитної мобільності для викладачів та студентів Erasmus + , за напрямком KA1: навчальна (академічна) мобільність, запроваджено двосторонні обміни викладачами та студентами з Левенським католицьким університетом (Бельгія).

    Навчання іноземних здобувачів вищої освіти можливе на загальних умовах, після опанування курсу української мови відповідно до чинного законодавства та базується на принципах засвоєння освітніх компонентів, передбачених навчальним планом освітньої програми. Мова викладання – українська.

  • Атестація здобувачів вищої освіти за освітньо-професійною програмою «Обладнання та технології ливарного виробництва» спеціальності 131 «Прикладна механіка» проводиться у формі публічного захисту кваліфікаційної роботи бакалавра.

    Кваліфікаційна робота має передбачати розв’язання складного спеціалізованого завдання або практичної проблеми прикладної механіки, що характеризується комплексністю та невизначеністю умов, із застосуванням теорій та методів механічної інженерії. Кваліфікаційна робота не повинна містити академічного плагіату, фабрикації та фальсифікації. Кваліфікаційна робота має бути оприлюднена у репозитарії НУ «Запорізька політехніка». Оприлюднення кваліфікаційних робіт, що містять інформацію з обмеженим доступом, здійснювати у відповідності до вимог чинного законодавства.